Європейська комісія рекомендувала надати Україні і Молдові статус кандидата в члени Євросоюзу. Однак є вимоги – потрібно втілити реформи.
Для України це не означає вступу до ЄС, адже навіть кандидатство ще формально мають затвердити усі країни союзу. Однак це важливий крок у напрямку до вступу.
Заявку на вступ до ЄС українська влада подала ще у перший тиждень війни. „Комісія рекомендує раді: перше, дати Україні європейську перспективу і, друге, дати Україні статус кандидата. Це все звісно розуміючи, що країна буде продовжувати низку важливих реформ”, – заявила напередодні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Разом з Україною висновки Єврокомісії на свої заявки на вступ в ЄС отримали також ще дві країни – Молдова та Грузія.
ВВС News Україна поговорила з експертами, які розповіли про значення рішення Єврокомісії для України та його перспективи.
„Політичний інтерес”
Саме рекомендація, а не обіцянка чи пропозиція Єврокомісії про надання Україні статусу кандидата, і була найбільш позитивним рішенням, переконана аналітикиня Центру „Нова Європа” Маріанна Фахурдінова. А експерт Ради зовнішньої політики „Українська призма” Олександр Краєв вбачає у рішення Єврокомісії геополітичну необхідність.
Він нагадав, що Європа перейшла на нові зовнішньополітичні рейки – через регіональні успіхи вийти на рівень глобального гравця.
Тому рішення про надання Україні статусу кандидата, на думку Краєва, „це політичний інтерес з доволі суттєвими і правильними геополітичними наслідками”.
Чи відповідає Україна критеріям ЄС
Маріанна Фахурдінова наголошує, що Україна справді ще не готова до членства в ЄС, але повністю кваліфікована до кандидатства.
Водночас вона вказує, що якщо порівнювати, скажімо, з країнами Західних Балкан або з Туреччиною, які мають кандидатський статус і ще не інтегрувались до ЄС, то Україна зараз набагато більш кваліфікована, ніж вони. Так, наприклад, Туреччина на момент отримання статусу кандидата мала смертну кару.
Насправді, за словами Фахурдінової, Україна вже суттєво інтегрована з Євросоюзом у певних сферах.
„Україна виконала вже понад 60% Угоди про асоціацію, яка власне спрямована на інтеграцію на 90% України до спільного ринку ЄС”, – каже вона.
Крім того, нагадує аналітикиня, план отримання Україною безвізу також передбачав певний перелік реформ. Завдяки цьому Україна змогла створити антикорупційні інституції та ввести електронне декларування майна чиновників.
„Тому, якщо говорити про копенгагенські критерії, які передбачають функціонування в країні ринкової економіки та проведення виборів демократичним шляхом, то тоді абсолютно можна казати, що Україна може отримати статус кандидата і відповідає копенгагенським критеріям”, – переконана Фахурдінова.
Список вимог Єврокомісії
Єврокомісія висунула свої вимоги до України, які, на думку Олександра Краєва, повторюються з року в рік. Зокрема, йдеться про верховенство права та боротьбу з корупцією.
„Ми з цими нашими демонами боремося уже достатньо довгий час. Що нам може зараз допомогти з ними справитися набагато швидше? Очевидно, це тісніша співпраця з нашими європейськими партнерами, відвертіший діалог з ними і якісне оцінювання того, як просуваються відповідні реформи у нас”, – переконаний експерт. По-друге, впевнений Краєв, є ще соціополітичний чинник. Війна змінила сприйняття населення, корупція та кумівство у суспільстві вважається антидержавницькою практикою.
„Поточна ситуація може стати соціальним каталізатором до більшої відповідальності і підзвітності, до більшого залучення активного населення, до політичних і економічних процесів, і відповідно до того, що сама система буде змушена реформуватися”, – переконаний експерт Ради зовнішньої політики „Українська призма”.
Що далі
За стандартною процедурою після отримання статусу кандидата на вступ до ЄС наступним кроком є початок переговорів між країною-кандидатом та ЄС.
„Але в випадку України після отримання статусу кандидата нам потрібно буде впровадити той перелік семи реформ, про який говорила Урсула фон дер Ляєн, прописаним у рекомендаціях Єврокомісії”, – розповідає Краєв.
Якщо Європейська рада дійсно погодиться з цим рішенням, тоді вже після виконання цих реформ Україна зможе розпочинати переговори з Євросоюзом.
Але насправді рішення про відкриття переговорів – це теж політичне рішення, яке ухвалюється окремо Євросоюзом, й в різних країнах воно займало різний час, додає експерт. Що, на думку Краєва, має зробити Україна, то це уніфікувати своє законодавство з законодавством ЄС.
„Це робиться за 35 різними сферами і, закриваючи кожну переговорну главу, Україна поступово рухатиметься до інтеграції з ЄС”, – каже фахівець.
Після цього підписується Угода про вступ до ЄС, ратифікується, й з дати, визначеної у договорі, Україна може стати членом Європейського Союзу.
„Тому тут варто розуміти, що швидкість переговорного процесу напряму залежатиме від швидкості впровадження реформ в Україні”, – зазначає він.
Прогнози на саміт ЄС
Щодо прогнозів на саміт ЄС, де офіційно мають проголосувати за статус України як кандидата в члени ЄС, то експерти схиляються до рішення на користь України.
„Дуже хочеться вірити, що все ж рішення буде позитивним. Ми вже бачимо по офіційних заявах, що деякі країни, які мали застереження, зняли їх після того, як європейські лідери в Києві закликали негайно надати Україні статус кандидата”, – каже Маріанна Фахурдінова.
А Олександр Краєв називає надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС „першою історією успіху нової глобальної Європи”.
Source: BBC News
Автор: Liudmyla Bilyk-Beregova / BrașovStiri.ro
