Історія виникнення свята
Щорічно, у третій четвер травня в Україні відзначається День вишиванки.
Це свято було засноване не так давно – у 2006 році, але за цей час встигло стати популярним не лише в нашій країні, а й за кордоном. Ідеєю свята є збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення загалом. Саме молодь й започаткувала це свято. У 2006 році ідею акції «Всесвітній день вишиванки» запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк.
«Ніхто не готувався до якогось свята чи заходу, і ніхто не шукав самої ідеї. Абсолютно випадково я на перерві в університеті зустріла свого товариша Ігоря, який прийшов у вишитій сорочці на пари, і я так час від часу робила, і мої друзі так робили, але ми ніколи не збиралися разом. І я запропонувала, щоб ми одночасно в один день одягнулись у вишиті сорочки та запросили наших найближчих друзів. Він погодився. Так народився Всесвітній день вишиванки», – розповідає співзасновниця акції «Всесвітній день вишиванки» Леся Воронюк.
Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
Сьогодні, як ніколи це свято набуває глибокого сенсу – національну автентичність в нових реаліях українські захисники виборюють у запеклих боях, віддаючи за це своє життя.
У мирний час в різних містах люди влаштовували флешмоби і ярмарки, змагання та концерти. Зараз, у воєнний час, влада не рекомендує влаштовувати масові заходи, але кожен українець може вдягти вдома вишиванку і зустріти торжество в колі сім’ї.
Українська вишита сорочка – це не просто елемент гардеробу, а й потужний оберіг. З давніх-давен слов’яни використовували льон і конопляне полотно, червоні і чорні нитки. Також мало значення і те, для кого шиється сорочка – для дівчинки, хлопчика, жінки або чоловіка, а може бути, для воїнів. Історики стверджують, що українці споконвіку вишивали такі сорочки, „зачаровуючи” їх на здоров’я, удачу або любов.
Під час створення вишиванки важливо враховувати значення орнаменту:
ромб – символ родючості, поліпшення добробуту сім’ї;
квадрат – баланс, гармонія, удача і порядок;
спіраль – циклічність часу, символ змін;
сварги (нагадують половину цифри 8) – сила духу;
восьмикутна зірка – символ возз’єднання чоловічого і жіночого, посилює інтуїцію;
хрест – захист від темних сил, гармонія і духовне просвітлення;
калина – безсмертя роду і довголіття сім’ї;
ромашка – символ кохання і юності;
маки – потужний захист від зла, наближення виконання бажань.
Згідно з повір’ями, чоловікам краще носити вишиванку з геометричним візерунками, а жінкам – із зображеннями рослин, трав і квітів.
Історія української вишиванки
Не можна точно встановити період виникнення вишиванки. Зачатки цього ремесла існували ще у скіфів. Також візерунками, схожими на вишиванку, прикрашені деякі предмети посуду Трипільської культури. На бляшанках 6 століття зображені фігури чоловіків у вишитих сорочках, схожих на костюми часів Київської Русі.
Під час розкопок могил і курганів археологи знаходили старовинні вишиті сорочки. Це говорить про те, що вишиванка була дуже важливою для наших предків, адже в могилу кладуть найцінніші речі.
У Київській Русі вишиванки вважалися дорогим і ошатним одягом. Робота вишивальниць дуже цінувалася, цим ремеслом володіли небагато. Існували спеціальні школи, де навчали ремеслу.
До 15 століття вишиванки стали більш доступними, а робити красиві візерунки вміла майже кожна жінка. Молоді дівчата вишивали собі сорочки до весілля для приданого. Також більш популярними стали чоловічі вишиванки. Костюми ділилися на повсякденні та святкові.
Візерунки вишиванок по регіонах України
Кожен регіон України має візерунок вишивки, характерний саме для цієї місцевості.
На Полтавщині вишивали білою ниткою на білій тканині за допомогою техніки гладь.
Вишиванки Вінницькій області відрізнялися поєднанням великої кількості технік і кольорів.
На Житомирщині вишивали дрібним хрестиком і використовували прості геометричні візерунки, а також покривали вишивкою весь рукав.
Київські вишиванки відрізнялися багатими рослинними візерунками.
В Чернігівській області вишивали абстрактні орнаменти дуже дрібним хрестиком і часто використовували бісер.
На Дніпропетровщині часто вишивали чорною ниткою та обшивали манжети рукавів.
На півдні України та в Криму були популярні квіткові візерунки.
В Запорізькій області часто вишивали квіти і калину.
А в Одеській – геометричні візерунки червоною і чорною ниткою.
Вишиванка здавна була гордістю українців, не меншим приводом для гордості вона є і сьогодні. Протягом останнього десятиліття все більше світових дизайнерів черпають натхнення саме у українському національному вбранні – адже у ньому можна відшукати як ніжні та романтичні мотиви, так і строгі та яскраві.
Відомі журнали Vogue та The New York Times публікували матеріали про українську вишиванку, а останній визнав її трендом літа 2016 – ще один привід для гордості.
Унікальні інтерпретації української вишивки світовими будинками моди
Вишиванка у проектах Dolce & Gabanna
Дольче і Габанна створили проект підтримки сімейних цінностей, обличчям якого обрали сім’ю саме з України у національному вбранні. У цьому образі вони вбачали силу сімейних цінностей та єдність родини.
Українська вишивка у колекціях Готьє
Жан Поль Готьє створив свою українську колекцію ще у 2005 році – після відвідин України та подій Помаранчевої революції. Дизайнер один із перших використав українську вишивку у своїй колекції.
Сукні дизайнера мали своєрідні назви українських історичних країв, а зал, у якому проходив показ, був поділений на сектори із назвами сучасних українських міст.
Гальяно та його українські наречені
Джон Гальяно, арт-директор дому Діор, створив свою колекцію 2008 році. Критики довго її обговорювали – як і більшість колекцій Гальяно. У вбранні переважали темні кольори, а обличчя моделей було вкрите сірими барвами – вони нагадували гоголівську панночку.
Українські вишиванки Gucci
Гуччі використали українські мотиви у осінньо-зимових колекціях 2008-2009 років, які створювала Фріда Джаніні. Колекція булла виконана у стилі «вамп» – сміливих та відвертих образах, а орнаменти вишивки були надзвичайно схожими на схеми вишивки Поділля та Гуцульщини.
Гуцульські жупани Валентино
Для колекції весна-літо Валентино підготував і вишиті сукні, і сорочки, і навіть верхній одяг у стилі гуцульських жилетів – «камізелей» та «жупанів», у які були вбрані більшість моделей.
Колекції Sportmax
Італійський бренд використовував у своїх колекціях широкі та великі орнаменти, що нагадують борщівську вишивку. Для осені 2016 року бренд підготував вишиті сукні, схожі на борщівські сорочки. У своїх творіннях дизайнери використовували як традиційні тканини для вишиванки, так і досить незвичні: шовк, атлас, шерсть, бавовна, кашемір.
Незвичними також були і фасони вишиванок, їх поєднання. Своїми авторськими розробками світовим дизайнерам вдалось відкрити новий погляд на українську вишиванку та започаткувати етнічний тренд у гардеробі. Сьогодні вишиванку обирають не лише як одяг для певних подій у Україні, а і як повсякденний модний одяг по всьому світі.
Source: за метаріалами 2+2, УНІАН, hoyra
Автор: Liudmyla Bilyk-Beregova / BrașovStiri.ro