Навіть у лояльних до Росії країн уривається терпець через дії Путіна, – західні ЗМІ

Туреччина, Індія та Китай прохолодно реагують на новини про заплановані „референдуми” в окупованих Росією областях України.

Про це пише The Guardian.

Ознаки того, що деякі країни, готові заплющувати очі на вторгнення Росії в Україну, втрачають терпіння, з’явилися, коли Туреччина, Індія та Китай прохолодно відреагували на заяву про так звані референдуми на окупованих Росією українських територіях.

Туреччина, яка перебуває у центрі посередництва між Заходом та Росією, виступила з різким докором, заявивши, що вона стурбована спробами проведення односторонніх референдумів.

„Такі незаконні дії не будуть визнані міжнародною спільнотою. Навпаки, вони ускладнять зусилля щодо пожвавлення дипломатичного процесу та поглиблять нестабільність”, – йдеться у заяві.

На брифінгу у Нью-Йорку президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що він завжди підтримував територіальну цілісність України.

Глава Туреччини, схоже, був приголомшений оголошеною Путіним мобілізацією військ, враховуючи, що напередодні в інтерв’ю Службі суспільного мовлення США Ердоган сказав, що у нього склалося враження, що російський президент налаштований йти на поступки.

Розмірковуючи про недавню бесіду з Путіним, турецький лідер сказав в інтерв’ю PBS: „Він дійсно показує, що хоче закінчити це якнайшвидше. Це було моє враження, тому що те, як все відбувається, є досить проблематичним”.

Citeste și:  "Може бути і завтра": у Кремлі зробили нову заяву щодо завершення війни в Україні

Ердоган – не єдиний світовий лідер, якого бентежить прагнення Путіна до ескалації у війні.

Прем’єр-міністра Індії Нарендру Моді, якого президент Франції Еммануель Макрон похвалив цього тижня за те, що він сказав Путіну в очі, що зараз не час для війни, закликають супроводжувати свої коментарі конкретними діями.

Відмова Індії пристати на чийсь бік тривалий час викликала роздратування. Джен Псакі, тодішня прессекретарка Білого дому, у середині березня закликала країну подумати про те, «де б вона хотіла бути в момент, коли пишуться книжки з історії».

Міністр закордонних справ Індії Джайшанкар на сесії в Колумбійському університеті цього тижня лише побічно згадував про Україну, але припустив, що його країна мала упереджене ставлення до США.

«Протягом майже 50 років з різних причин ми ставилися до США з підозрою та великою настороженістю, — сказав він. — Це були дуже серйозні відносини, однак загальна оцінка зовнішньої політики США викликала глибоку обережність, якщо не підозру. Нам знадобилося чимало зусиль, щоб подолати попередні припущення, щоб налагодити інші відносини зі США».

Це знайшло відбиток у підході Індії до України, де вона зробила невеликі кроки від нейтралітету. Вона постійно говорить про дотримання статуту ООН, засудила скоєні у Бучі воєнні злочини та проголосувала за те, щоб президент України Володимир Зеленський міг виступити у Раді безпеки ООН по відеозв’язку.

Citeste și:  Росія намагається заморозити війну в Україні, щоб розпочати масштабніший наступ навесні – Столтенберг

Про позицію Індії щодо російсько-української війни та, зокрема, про зустріч Путіна з премʼєр-міністром Нарендрою Моді в Самарканді пише й The Economist.

На саміті Шанхайської організації зі співробітництва (ШОС) у Самарканді Моді публічно розкритикував Путіна за військову агресію, на що той пообіцяв зробити все можливе для припинення конфлікту. Навряд цей публічний виступ є знаком розриву відносин Індії та РФ, пише видання, адже разом із Китаєм Індія стала найбільшим покупцем російської нафти.

Водночас є багато причин, чому Індії не варто робити ставку тільки на відносини з РФ. По-перше, вона купує зброю в Заходу, а тому віддалятися від нього теж не буде. Крім цього, дії Росії призвели до різких коливань цін на продовольчі товари та енергоносії, що спричиняє проблеми як для Індії, так і для Китаю. Рішення Путіна мобілізувати резервістів свідчить про його слабкість, а сильні лідери «ненавидять лузерів».

До того ж РФ втрачає позиції в Центральній Азії, а отже і в Індії. Вплив у регіоні перебирає на себе Китай: наприклад, дорогою до Самарканду Сі Цзіньпін зустрівся з президентом Казахстану, якого запевнив у цілковитій підтримці незалежності та суверенітету країни, пише The Economist.

Citeste și:  Євросоюз став найбільшим донором України, вперше випередивши США

У питанні російсько-української війни Китай є міцнішим горішком, і його часто непрозорі заяви можна тлумачити по-різному, зазначає The Guardian. Можливо, Пекін, як і раніше, вважає, що його союз із Росією необхідний для того, щоб стримувати Вашингтон, але заяви, які пролунали цього тижня з вуст представника міністерства закордонних справ Китаю, навряд чи є схваленням авантюри Путіна.

Один колишній міністр закордонних справ Великої Британії сказав, що Росія зберегла глибокі зв’язки з країнами по всьому світу, причому серед союзників є ті, хто, як і раніше, готовий протистояти Заходу та знаходити причини для виправдання дій Москви.

Про нейтральний табір він сказав так: „Гадаю, вони захочуть захистити себе на випадок поразки Росії, тож мають бути відкритими для Заходу. Зараз зрозуміло, що Росія не може виграти, але це, очевидно, не те ж саме, що програти”.

Source: https://texty.org.ua/

Photo source: texty.org

Автор: Liudmyla Bilyk-Beregova / BrașovStiri.ro

Lasă un răspuns

Adresa ta de email nu va fi publicată. Câmpurile obligatorii sunt marcate cu *

Acest site folosește Akismet pentru a reduce spamul. Află cum sunt procesate datele comentariilor tale.