Червоні яйця, ягня та «вогник» Воскресної ночі – символи Великодня чи як православні румуни зустрічають свято Воскресіння Господнього

Великдень – одне з найважливіших свят у християнському календарі. Воскресіння Господнє, що знаменує прихід весни, дарує людству надію на життя у мирі, об’єднує родини та дозволяє поласувати найвишуканішими стравами відзначається православними християнами цього року 24 квітня.

Оскільки переважна більшість православних християн проживає на території Східної Європи, Румунія не є винятком. А, отже, це означає, що українці у Румунії мають змогу долучитися до святкувань разом з місцевим населенням, а наразі дізнатися про Великодні традиції румунів.

Воскресіння Господнє є найважливішим святом у віруючих румунів. Християнські та язичницькі звичаї і традиції сміливо поєднавшись, зробили Великдень у Румунії святом з особливими рисами.

У православній традиції Великдень починається з семитижневого посту. Дуже важливе значення має останній тиждень. Основні приготування починаються у Святий четвер, день, коли Ісус прощався зі своїми учнями на теємній вечері. З йього дня селяни більше не працюють на полі, зосереджуючись на прибиранні будинків і дворів. З четверга жінки починали готовути святкові страви – випікати паски (прикрашаючи зверху хрестом із тіста, сплетеним у косу), національні румунські калачі, фарбувати Великодні яйця у червоний колір. За однією з версій, згідно Євангельського писання, Марія Магдалина стала першою, хто дізнався про воскресіння Ісуса після його розп’яття і поховання. Саме з цією радісною звісткою жінка побігла до Тиберію. Однак імператор розсміявся і заявив, що повірить в це, тільки за умови. якщо яйце, що лежить перед ним, придбає червоний відтінок. Здивуванню не було меж, коли умова виконалась. У зв’язку з цим, люди на Великдень почали фарбувати яйця в червоний колір — колір крові, невинно пролитої Христом. Інколи яйця розписують воском. На шкаралупу наноситься восковий малюнок, потім яйце занурюють у фарбу і так повторюють кілька разів з різними барвниками. Наприкінці віск розплавляють над свічкою і витирають, залишається писанка з різнобарвним візерунком. Техніка розпису близька до традиційної, але віск залишається на шкарлупі. Малюнок виходить рельєфний й різнокольоровий. Румуни вважають цей стиль власним винаходом.

Що, стосується паски, традиційно до тіста додають сир, волоський горіх, для запаху – мускатний горіх, ром, апельсини або лимони, часто родзинки. У деяких регіонах, для того, щоб паска була жовтішою – додають дрібно протертий гарбуз.

Велика (Страстна) пятниця. Дуже спокійний день, день скорботи, коли розп’яли Ісуса Христа. П’ятниця розпочинає особливий піст: 2 дні без їжі і води.

У суботу готують страви до святкового столу. Смажене пасхальне ягня за особливим рецептом, дроб (рулет із фаршу з внутрішніх органів барана у поєднанні з травами і яйцем) – традиційні обовязкові страви, що будуть подаватися у неділю. Ягня – є прообразом Ісуса Христа, який своєю жертвою відкупив гріхи людей та врятував від влади смерті, Ще одна цікава страва, притаманна Румунії – бабеле — пасхальна баба, – солодка страва з макаронів, що готується у спеціальних формочках. Проте, ця страва є обовязковою лише у декількох регіонах, а в інших її зовсім не їдять. Крім бабки румуни люблять готувати на паску «діда». Дід обов’язково повинен відрізнятися від баби і за кольором і смаком. Зазвичай баба буває білою та солодкою, а дід – коричневим та кислуватим на смак, але в деяких румунських селах буває навпаки.

У ніч із суботи на неділю дівчатам наказували не лише сходити до церкви, а й помити чистою ключовою водою язик церковного дзвона. А в неділю на світанку залишками цілющої води слід було омити обличчя, щоб залишатися такими ж красивими протягом усього року і приваблювати гарних хлопців, які збігатимуться до них, як народ на церковний дзвін.

За румунською традицією у Великдень варто одягатися у новий одяг, як знак чистоти душі та тіла. Перед одягненням рекомендується вимитися холодною водою, у яку кладуть червоне яйце і срібну копійку, щоб мати здоровий рум’янець, бути «твердим» як срібло і жити рік у достатку.

У неділю їжа не споживається без благословіння. На стіл подаються страви із Великоднього Кошика, які мають бути освячені у церкві. Особливо, це стосується червоних яєць, що символізують життя та відродження. За традицією, всі румуни обов’язково повинні відстояти повністю всю нічну святкову месу, після якої і освячуються святкові страви. У великодньому кошику обов’язково мають лежати паска, сіль, цукор, фарбовані яйця, і, як не дивно, гроші. Частина освячених страв обов’язково віддається жебракам чи незаможним.

Більшість із цих цікавих святкових обрядів дотримуються і досі. Іноді лише в день святкової служби, а іноді й усі три дні поспіль

Вітаючись на свято, румуни обіймають один одного, цілуються і говорять: «Hristos a inviat!”, “Adevarat a inviat!’’

Про ці та інші традиції, трохи більше у коротких інтерв’ю з румунами.

AдінаДеліу, редактор Kiss FM, Брашов

«За традицією опівночі людей будять церковні дзвони. Ми умиваємося прісною водою і одягаємось у новий одяг, беремо свічку і прямуємо до церкви. Там священик із Біблією в руці та хрестом, а за ним віруючі тричі обходять церкву. Також у цю особливу ніч кожен отримує частинку вогню, що означає поразку смерті. Вранці на Великдень у церкві роздають благословенний хліб, який нам дозволено їсти в неділю, після двох днів посту. Це відбувається після закінчення Великоднього церковного обряду.

Вдома, після повернення, на стіл ставимо кошик з фарбованими яйцями, пророщеною пшеницею, паскою і козонаком (пиріг з горіхами, какао, лукумом), а також ікону, прикрашену напередодні вербовими гілками, принесеними з церкви у свято Флорі (Вербна неділя).

На святковий стіл готуємо баранину за різними рецептами, відповідно до регіону, в якому проживаємо, переважно стейк з баранини та дроб.

Традиція вимагає від нас готувати паски самостійно, і ця традиція досі присутня в деяких сім’ях, але оскільки є вибір купити паски, багато людей просто купують їх.

Уся родина збирається за столом зазвичай вранці, але якщо рідні не живуть разом, – опівдні. Великдень – це свято щастя, свято життя, тому усі розповіді сповнені надій і планів на майбутнє.

Також ми маємо традицію – стукати яйця на Великдень зі словами: «Христос живий!» Яйце означає Ісуса в його могилі, а яєчна шкарлупа є його надгробком, який потрібно розбити, щоб Він воскрес і очистив гріхи людства».

Дан Пелей, основний координатор і адміністратор волонтерських проектів по допомозі українцям

«Все починається в четвер: приготування, приносять в жертву ягнят, фарбують яйця у червоний колір, тощо. П’ятницю називають теркою. Люди постять і ходять до церкви. Робота припиняється і всі зосереджуються на домашніх справах, особливо прибиранні. Прикрашати будинок не прийнято. Головне, щоб було чисто й охайно.

У суботу опівночі люди йдуть до церкви, щоб взяти «вогонь». Ми йдемо в лише зі свічкою, а з цервки беремо «паску» (святий хліб із вином) і їмо його щоранку протягом 3 днів, після Великдня, молячись. Повертаючись з церкви, люди ставлять на стіл червоні яйця, паску, дроб, вино. Більше 80% румунів печуть паски вдома. Основний прийом їжі – недільний обід. Баранина, зазвичай, є основною стравою. Переважно з баранини готують стейк і дроб. Основне, що люди роблять у цей день, – проводять час з родиною, зустрічаються з друзями і відпочивають від роботи».

Щасливого Вликодня!

Автор: Liudmyla Bilyk-Beregova / BrașovStiri.ro

Lasă un răspuns

Adresa ta de email nu va fi publicată.

Acest site folosește Akismet pentru a reduce spamul. Află cum sunt procesate datele comentariilor tale.