До перемоги над Росією у цій війні ще далеко, але вже зараз Україна та західні партнери обговорюють, яким буде повоєнне відновлення нашої економіки. У швейцарському місті Лугано відбулася конференція, де десятки держав висловили готовність вкладати в Україну сотні мільярдів євро після того, як закінчиться війна. Українські чиновники презентували свій план відновлення країни, а країни-донори визначили основні напрями, які будуть найпріоритетнішими у найближчі роки.
План на 750 мільярдів
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що відновлення країни після російського вторгнення коштуватиме щонайменше 750 млрд доларів.
На першому етапі план оперативного відновлення соціальної інфраструктури розрахований на 17,4 млрд доларів. За ці гроші будуть відновлені 400 шкіл, 300 дитячих садків, 300 лікарень, об’єкти ЖКГ, а також житлові об’єкти на деокупованих територіях.
Решту коштів передбачається витратити на різні програми та проєкти, яких було озвучено близько шестисот. Передбачається, що суму в 750 млрд доларів буде витрачено за 10 років. Учасники конференції кажуть, що конфіскованих у Росії коштів не вистачить. Тому, найімовірніше, після перемоги порушуватиметься питання репарацій.
А Європейський банк реконструкції та розвитку запропонував схему відновлення України за такою формулою: 60% фінансування має статися за рахунок конфіскованих російських активів, а 40% – за рахунок приватного сектору.
За підсумками саміту лідери майже 40 країн підписали декларацію, в якій зафіксовано принципи відновлення України. Щоправда, експерти кажуть, що це поки що виглядає більше, як декларація про наміри. Кожна програма розглядатиметься окремо та коригуватиметься під конкретні проєкти.
„Такі документи показують не те, що планується робити конкретно, а те, що можна „продати” клієнту. Судячи з офіційних та неофіційних повідомлень, воно „продається”. Цей план дій та проєктів ще узгоджуватиметься, координуватиметься, змінюватиметься, перероблятиметься тощо”, – пояснює асоційований експерт Case Україна Євген Дубогриз.
Основне завдання заходу – показати, що Україні можна довіряти й що гроші підуть на розвиток економіки, а не осядуть у кишенях чиновників.
„Чим більший рівень довіри та адекватності та експертизи наших там – тим більше дадуть. Чим більший рівень пафосу, піонерії, розголошення та презентабельності й показного патріотизму – тим менше дадуть”, – каже Дубогриз.
Основні напрями
В економіці експерти виділяють такі основні напрями, куди у найближчі десять років після перемоги України підуть основні інвестиції.
Зелена енергетика має стати абсолютним пріоритетом повоєнного розвитку України. Про це говорять у Єврокомісії, про це каже президент Зеленський. З огляду на те, що зараз Європа максимально відмовлятиметься від викопних вуглеводнів, нашій країні потрібно слідувати цим трендам.
За планами Україна до 2030 року може збільшити потужність зеленої енергетики втричі – з 9 до 30 ГВт. Це дозволить залучити до економіки 35-40 млрд доларів прямих інвестицій. У результаті це дозволить нашій країні кратно збільшити експорт „чистої” енергії в ЄС і допомогти Європі позбутися залежності від російських енергоресурсів.
Другим важливим завданням для відновлення України має стати розширення експортно-логістичного потенціалу країни. Адже якщо зараз український бюджет і економіка тримаються на західних грошах, однак відразу після війни необхідно буде відновити нормальну логістику. Тоді експортери зможуть відновити виробництво, заводити в Україну валютний виторг, платити податки та підтримувати платіжний баланс та курс гривні.
Через війну й блокування портів металурги та аграрії зіткнулися з тим, що не можуть у повному обсязі продавати свою продукцію на експорт. Втрати бізнесу від морської блокади з боку агресора оцінюються в десятки мільярдів доларів.
Наземний транспорт зараз не справляється з потоком вантажів, який раніше йшов морськими портами. Експерти кажуть, що необхідно вести діалог з західними партнерами, щоб вирішити проблему пропускної спроможності. Завдання влади – створити умови для роботи експортних галузей. Адже стратегія Росії – знищити українську економіку, а наше завдання – перешкодити їм у цьому.
Третім важливим напрямом має стати відповідальність Росії за ті злочини, які вона скоїла в Україні, у тому числі й проти бізнесу. Адже крадіжка української сталі та зерна – це таке ж мародерство, як пограбування будинків простих українців, звідки окупанти тягли все – від мікрохвильових печей до пральних машин.
Тому важливим стане позов проти Росії до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) з боку українського бізнесмена Ріната Ахметова. Бізнесмен вимагає притягти Росію до відповідальності за зруйновану інфраструктуру й крадіжку зерна та сталі. Рішення ЄСПЛ за позовом Ахметова може стати прецедентом і дозволить усьому українському бізнесу, а також державі стягнути компенсацію з країни-агресора за спрощеною процедурою.
Проте, у ході Міжнародної конференції у Лугано Україна досягла домовленостей на суму близько $1,9 млрд.
$600 млн на фінансову підтримку.
Понад $500 млн для розвитку аграрного сектору України. Зберігання, покращення логістики, ліквідність для підприємств.
Понад $500 млн для підготовки до опалювального сезону.
Майже $250 млн для розвитку проектів цифрової трансформації.
«Коаліція захисту та підтримки України велика та потужна як ніколи. Ніхто не відчуває «втоми від війни», як про це мріють у Кремлі. Україна переможе, бо з Україною весь світ!» – наголосив прем’єр.
Source: за матеріалами Сегодня, та інших видань Інтернет
Автор: Liudmyla Bilyk-Beregova / BrașovStiri.ro
